Під ранок змучене дитя заснуло.
Дихання рівне. Кашель стих.
За вікнами кружляє сніг...
Зіваючи, полегшено зітхнула
І з насолодою закрила очі мати.
Якби хто знав, як хочеться їй спати.
А скільки ще не зроблено роботи!
На грубці кафельній ворушаться колготи.
Сухе тепло спокоєм струменить.
А час летить, не томиться, не спить.
О, час летить! Вже вкотрий раз відпахли матіоли.
В нас пори року вічні емігранти.
У такт ході тріпочуть білі банти –
Ти перший раз в житті ідеш до школи.
В руках портфель і айстри сині-сині –
Немов зійшла з картинки в Букварі.
Новенькі тапці пахнуть у торбині.
Поважно йдуть нарядні школярі.
Ти поміж них – моє маленьке диво.
Щемить душа і радісно й журливо.
Щемить душа. То певно підсвідомість
Нам посилає з глибини сигнали.
Ти пам'ятаєш, як ми всі ридали,
Як нас лякало слово „невідомість”?
Як на таможні, спершись на перила,
Листи писати Віра нас просила,
Як баба Тоня плакала: „Прощайте!”
Як дід Василь хрипів: „Не забувайте!”
Злітна смуга – розлуки траєкторія,
А все, що потім - то нова історія.
А все що потім? Швидко виростала
Єдина донька, мамі помічниця,
Старанна, пунктуальна учениця.
Я якось непомітно перестала
Тебе „моя маленька” називати,
Ти, якось непомітно, заглядати
У дзеркало частіше мами стала,
І крадькома в щоденник щось писала.
Так споконвіку зміна покоління
Несе в собі печаль благословіння.
Печаль? Бо ж, з доми доньку відпускаємо!
Кровинка наша, наша ти дитина!
І хто казав: „Без болю пуповина
Так просто рветься. Так здавна ведеться.?"
Твоя посмішка і моя надія-
В цей час найеффективніша анестезія.
Молюся й вірю і благословляю,
Міцної дружби і кохання вам бажаю.
Нехай Господь живе у вашій хаті,
Тоді на щастя будете багаті.
Прочитано 10692 раза. Голосов 3. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Світлано, у ваших віршах так багато підтексту, так багато сили й натхнення! Мені дуже подобається. Хай благословить вас Господь!
Комментарий автора: Дякую, Наталія. Я рада, що вони вам сподобалися. Вам також благословінь Господніх.
Ioniy
2006-07-18 04:49:10
Это первое Ваше стихотворение, которое попало мне под руки. Хорошо, что Вы написали этот раз свою фамилию, и я нашёл Вас через Google. Прочёл это стихотворение и, не двигаясь дальше, решил писать. Здесь я сразу увидел талант. А Вы говорите, что не профессионал. Отлично владеете украинским языком. Сам кончал десятилетку на украинском. Мне он нравился даже больше русского. Но десятилетиями пришлось пользоваться русским. Читая Ваше стихотворение, почувствовал что-то близкое. Самому захотелось написать что-то на українській мові. Але для цього треба дещо більше читати по-українськи, щоб обновити в памяті.
Оценил на отлично. Постараюсь прочитать остальное. Успехов! Благословений Божьих!
Комментарий автора: Ионий, спасибо Вам за отзыв. Мне очень приятно, что это стихотворение затронуло Вашу душу. И, я бы очень хотела прочитать однажды Ваше стихотворение на украинском языке. А относительно непрофессиализма - жалко, но ничего не поделаешь - это правда. Мне, наверное, до конца своей жизни оставаться самоучкой. Присоединяясь к этому сайту, я имела две цели - найти источники конструктивной критики и учебных материаллов по стихосложению и найти своего читателя, которому дорого то же, что и мне. (И который своими замечаниями помог бы мне расти.) Ещё раз - спасибо за отзыв, и успехов Вам в Ваших занятиях українською мовою.
Svetlana Dezhnyuk
2008-03-25 21:06:28
Velikolepno!Azh zaplakala,oto virsh!Svitlana,tu talant!Bozhux blagoslovin. Комментарий автора: Дякую, Світланко, за сльози - вони для мене дорожчі любих призів (якби навіть комусь вздумалось мені їх давати). А щодо таланту - мені до нього ой як далеко, хоча навіть талант, то тільки половина справи. Благословінь Вам.
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
